1. Словник української мови Грінченка

розчовпати

Розчо́впати, -паю, -єш

гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. І. 155.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчовпати — розчо́впати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчовпати — див. РОЗКУМЕКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розчовпати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  4. розчовпати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. || Побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розчовпати — РОЗЧО́ВПАТИ див. розчо́впувати. Словник української мови у 20 томах
  6. розчовпати — розчовпати зрозуміти, збагнути (ст): Ми ніяк не могли розчовпати трудної латинської складні (consecutio temporum полишилось для всіх нас тайною, запечатаною семи замками, підрядні речення творили запаморочливий хаос... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. розчовпати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. розчовпати — Розчо́впати, -паю, -паєш, -пає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розчовпати — РОЗЧО́ВПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Садівник ще довгу хвилю стояв на місці, дивлячися вслід за ними та пробуючи в своїй голові розчовпати се запутане [заплутане] діло (Фр. Словник української мови в 11 томах