розчовпати

розчовпати зрозуміти, збагнути (ст): Ми ніяк не могли розчовпати трудної латинської складні (consecutio temporum полишилось для всіх нас тайною, запечатаною семи замками, підрядні речення творили запаморочливий хаос...), не згадуючи вже про дідьчо свобідну грецьку складню (Гординський)|| = доглупатися

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчовпати — розчо́впати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчовпати — див. РОЗКУМЕКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розчовпати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  4. розчовпати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. || Побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розчовпати — РОЗЧО́ВПАТИ див. розчо́впувати. Словник української мови у 20 томах
  6. розчовпати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. розчовпати — Розчо́впати, -паю, -паєш, -пає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розчовпати — РОЗЧО́ВПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Садівник ще довгу хвилю стояв на місці, дивлячися вслід за ними та пробуючи в своїй голові розчовпати се запутане [заплутане] діло (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. розчовпати — Розчо́впати, -паю, -єш гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. І. 155. Словник української мови Грінченка