розчищати

Розчищати, -шаю, -єш

сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчищати — розчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчищати — -аю, -аєш, недок., розчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчищати — РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас .. Словник української мови у 20 томах
  4. розчищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Словник синонімів української мови
  5. розчищати — Розчища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розчищати — РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас.. Словник української мови в 11 томах