розчищати
РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.
1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його.
З самого ранку нас.. примушували розчищати від болота, мести, вимощувати камінцями і посипати піском увесь табір (Коз., Гарячі руки, 1960, 36);
Недалеко від парадного старий двірник, дядя Панас, з мітлою в руках розчищав тротуар (Забіла, Катруся.., 1955, 43);
Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Мушк., Серце.., 1962, 307);
Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Тют., Вир, 1964, 11);
*Образно. — Десь же повинна бути у них совість,— сказав Заруба.— Тільки закидана, захаращена брудом. Треба її одкопувать заново, розчищать (Кучер, Трудна любов, 1960, 76);
// Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір.
Собака відразу почав виказувати неспокій, але господар звелів йому лежати, а сам узявся розчищати довкола барлога сніг (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86);
Іван нахилився над тим місцем, де вчора било джерельце,.. розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (Чаб., Тече вода.., 1961, 28).
Розчища́ти (розчи́стити) ліс (тайгу́ і т. ін.) — вирубувати дерева, проріджуючи ліс (тайгу і т. ін.).
Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (Мур., Лірика, 1954, 106);
Розчищати тайгу треба було для знімання майже кожного кадру (Довж., III, 1960, 122).
2. Звільняти (місце, прохід і т. ін.) від кого-, чого-небудь.
Ішли, пробивали замети круті, Ішли, розчищали машинам путі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154);
Городовики розчистили місце, і губернатор з дружиною і дочкою ввійшли до саду (Смолич, II, 1958, 115);
// перен. Усувати соціальні, економічні і т. ін. причини, перешкоди для розвитку чого-небудь.
Революціонери — подвижники марксистської думки розчищали шлях науці про суспільство і методи його перетворення (Рад. Укр., 31.III 1963, 1);
— Крах фашизму в Європі розчистив дорогу для розвитку групи країн народної демократії в Європі і в Азії (Автом., Щастя.., 1959, 53).
◊ Розчи́стити під горі́х див. горі́х.
3. Прочищаючи, розширяти, вирівнювати що-небудь.
Кайла.. копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбаньку (Досв., Вибр., 1959, 321);
Урізали й городів, розчистили не вулицю, а майдан…— Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки (Мирний, І, 1949, 195).
Значення в інших словниках
- розчищати — розчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розчищати — -аю, -аєш, недок., розчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчищати — РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас .. Словник української мови у 20 томах
- розчищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Словник синонімів української мови
- розчищати — Розчища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розчищати — Розчищати, -шаю, -єш сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67. Словник української мови Грінченка