розчищати

РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.

1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його.

З самого ранку нас.. примушували розчищати від болота, мести, вимощувати камінцями і посипати піском увесь табір (Коз., Гарячі руки, 1960, 36);

Недалеко від парадного старий двірник, дядя Панас, з мітлою в руках розчищав тротуар (Забіла, Катруся.., 1955, 43);

Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Мушк., Серце.., 1962, 307);

Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Тют., Вир, 1964, 11);

*Образно. — Десь же повинна бути у них совість,— сказав Заруба.— Тільки закидана, захаращена брудом. Треба її одкопувать заново, розчищать (Кучер, Трудна любов, 1960, 76);

// Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір.

Собака відразу почав виказувати неспокій, але господар звелів йому лежати, а сам узявся розчищати довкола барлога сніг (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86);

Іван нахилився над тим місцем, де вчора било джерельце,.. розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (Чаб., Тече вода.., 1961, 28).

Розчища́ти (розчи́стити) ліс (тайгу́ і т. ін.) — вирубувати дерева, проріджуючи ліс (тайгу і т. ін.).

Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (Мур., Лірика, 1954, 106);

Розчищати тайгу треба було для знімання майже кожного кадру (Довж., III, 1960, 122).

2. Звільняти (місце, прохід і т. ін.) від кого-, чого-небудь.

Ішли, пробивали замети круті, Ішли, розчищали машинам путі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154);

Городовики розчистили місце, і губернатор з дружиною і дочкою ввійшли до саду (Смолич, II, 1958, 115);

// перен. Усувати соціальні, економічні і т. ін. причини, перешкоди для розвитку чого-небудь.

Революціонери — подвижники марксистської думки розчищали шлях науці про суспільство і методи його перетворення (Рад. Укр., 31.III 1963, 1);

— Крах фашизму в Європі розчистив дорогу для розвитку групи країн народної демократії в Європі і в Азії (Автом., Щастя.., 1959, 53).

◊ Розчи́стити під горі́х див. горі́х.

3. Прочищаючи, розширяти, вирівнювати що-небудь.

Кайла.. копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбаньку (Досв., Вибр., 1959, 321);

Урізали й городів, розчистили не вулицю, а майдан…— Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки (Мирний, І, 1949, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Словник синонімів української мови
  2. розчищати — Розчища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. розчищати — Розчищати, -шаю, -єш сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67. Словник української мови Грінченка
  4. розчищати — РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас .. Словник української мови у 20 томах
  5. розчищати — розчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. розчищати — -аю, -аєш, недок., розчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Великий тлумачний словник сучасної мови