розчищати

РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що.

1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його.

З самого ранку нас .. примушували розчищати від болота, мести, вимощувати камінцями і посипати піском увесь табір (В. Козаченко);

Недалеко від парадного старий двірник, дядя Панас, з мітлою в руках розчищав тротуар (Н. Забіла);

Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Ю. Мушкетик);

Розчистив [Тарас] вхід. Обережно вліз до печери. Уповній темряві відчув: земля тверда тут (Василь Шевчук);

Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Григорій Тютюнник);

* Образно. – Десь же повинна бути у них совість, – сказав Заруба. – Тільки закидана, захаращена брудом. Треба її одкопувать заново, розчищать (В. Кучер);

// Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір.

Собака відразу почав виказувати неспокій, але господар звелів йому лежати, а сам узявся розчищати довкола барлога сніг (В. Гжицький);

Іван нахилився над тим місцем, де вчора било джерельце, .. розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (М. Чабанівський);

// Вирубуючи дерева, проріджувати що-небудь (ліс, тайгу і т. ін.).

Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (І. Муратов);

Розчищати тайгу треба було для знімання майже кожного кадру (О. Довженко).

2. Звільняти (місце, прохід і т. ін.) від кого-, чого-небудь.

Ішли, пробивали замети круті, Ішли, розчищали машинам путі (І. Нехода);

Городовики розчистили місце, і губернатор з дружиною і дочкою ввійшли до саду (Ю. Смолич);

// перен. Усувати соціальні, економічні і т. ін. причини, перешкоди для розвитку чого-небудь.

Слід розчистити багато завалів, виявити і усунути перекручення в плануванні, управлінні, організації, подолати протидію інерційних консервативних сил (з газ.);

– Крах фашизму в Європі розчистив дорогу для розвитку групи країн народної демократії в Європі і в Азії (П. Автомонов).

3. Прочищаючи, розширювати, вирівнювати що-небудь.

Кайла .. копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбаньку (Олесь Досвітній);

Урізали й городів, розчистили не вулицю, а майдан... – Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки (Панас Мирний).

◇ (1) Розчи́стити під горі́х кого – дуже вилаяти, розкритикувати кого-небудь.

Він говорив відразу по двох телефонах, з кимсь лаявся, комусь дорікав і дивився на Василя з викликом, готовий щомиті спалахнути і розчистити інженера під горіх (П. Загребельний);

(2) Розчи́стити шлях (путь) кому – створити сприятливі умови для успіху кого-небудь.

Хабарів давати він не збирається, – за це судять, він зуміє інакше розчистити путь своїй медалістці, закутий в лати своїх заслуг, тараном піде вперед, залучить на підмогу впливові свої знайомства (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчищати — розчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчищати — -аю, -аєш, недок., розчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Словник синонімів української мови
  4. розчищати — Розчища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розчищати — РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас.. Словник української мови в 11 томах
  6. розчищати — Розчищати, -шаю, -єш сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67. Словник української мови Грінченка