1. Словник української мови Грінченка

рівноправний

Рівноправний, -а, -е

Равноправный. О. 1861. VIII. 90.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівноправний — рівнопра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівноправний — З рівними правами; ФР. паритетний, рівний. Словник синонімів Караванського
  3. рівноправний — -а, -е. 1》 Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. || Заснований на рівноправності, зумовлений рівноправністю. 2》 перен. Який виконує таку саму роль або має таке саме значення; рівнозначний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рівноправний — РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. [Ольга:] Ми станемо рівноправними громадянами, ми, тату, станемо людьми, ти розумієш?.. Ми нарівні зо всіма працюватимемо (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. рівноправний — Рівнопра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рівноправний — РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 1956, 15)... Словник української мови в 11 томах