рівноправний
рівнопра́вний
-а, -е.
1》 Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права.
|| Заснований на рівноправності, зумовлений рівноправністю.
2》 перен. Який виконує таку саму роль або має таке саме значення; рівнозначний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівноправний — рівнопра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- рівноправний — З рівними правами; ФР. паритетний, рівний. Словник синонімів Караванського
- рівноправний — РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. [Ольга:] Ми станемо рівноправними громадянами, ми, тату, станемо людьми, ти розумієш?.. Ми нарівні зо всіма працюватимемо (Д. Словник української мови у 20 томах
- рівноправний — Рівнопра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівноправний — РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 1956, 15)... Словник української мови в 11 томах
- рівноправний — Рівноправний, -а, -е Равноправный. О. 1861. VIII. 90. Словник української мови Грінченка