сальник

Сальник, -ка

м. Родъ кушанья. Изрубленная свиная печенка, перемѣшанная съ гречневой кашей и изжаренная въ сальникѣ. Маркев. 162.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сальник — са́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сальник — I с`альник-а, ч. 1》 Жирова складка в очеревині людини і ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник — сальник, який утворюється листками очеревини, що покривають стінки шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сальник — СА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник; Малий сальник; // Те саме, що здір. 2. Страва з гречаної каші з печінкою і меленим перцем, запечена у здорі. Словник української мови у 20 томах
  4. сальник — Са́льник, -ку (страва) сальни́к, -ка́; -ники́, -кі́в (хто торгує салом) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сальник — ЗДІР (нутряне сало), СА́ЛЬНИК рідше, НУТРЯ́К діал., СЕРЕДО́ВЕ́ СА́ЛО діал. Парує затертий здором, пропашілий від часнику і перцю, тлустий густо-золотий борщ (І. Словник синонімів української мови
  6. сальник — СА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник; Малий сальник; // Те саме, що здір. 2. Страва з гречаної каші з печінкою і меленим перцем, запечена у здорі. Словник української мови в 11 томах