самісінький

Самісінький, -а, -е

1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Левиц. Пов. 131. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Шевч. 279. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти. Грин. ІІ. 169.

2) Совершенно одинъ. Самісінькі сухарі гризе, — нічого нема. Зосталась я самісінька. МВ. І. 47.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самісінький — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  2. самісінький — самі́сінький займенник розм. Орфографічний словник української мови
  3. самісінький — -а, -е, розм. 1》 Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). Сам-самісінький (сама-самісінька, саме-самісіньке і т. ін.) — абсолютно самотній, одинокий. 2》 Підсил. до сам 1), 5). 3》 Підсил. до самий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самісінький — Самі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самісінький — (аж) до (сами́х) хмар; під (самі́ (самі́сінькі)) хма́ри. Дуже високо. (Поет:) Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка); На крайній найвищій горі.. Фразеологічний словник української мови
  6. самісінький — САМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). [Баюрак:] Набив [пан] мене, бо знав, що я на світі Самісінький, що сирота (І. Франко); Проводжаючи Гриця, Ликера з жалем говорила до батька: – Хай же приходить коли до нас. Словник української мови у 20 томах
  7. самісінький — САМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). [Баюрак:] Набив [пан] мене, бо знав, що я на світі Самісінький, що сирота (Фр., IX, 1952, 316); Проводжаючи Гриця, Ликера з жалем говорила до батька: — Хай же приходить коли до нас. Словник української мови в 11 томах