самісінький

(аж) до (сами́х) хмар; під (самі́ (самі́сінькі)) хма́ри. Дуже високо. (Поет:) Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка); На крайній найвищій горі.. стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко). до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко).

до самі́сіньких риз, зі сл. напи́тися, набра́тися і под. Дуже сильно, до непритомності. Хіба ж він знав, що вчитель такий благородний чоловік? Сьогодні ж, сьогодні піде з ним на мирову і нап’ється до самісіньких риз (М. Стельмах).

з-під (з-пе́ред) (са́мого) но́са у кого, кого. 1. З дуже близької відстані від кого-небудь. Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску.., а потім завзято вихлюпує в помийницю всю страву (М. Стельмах); У перекупки з-перед самого носа хтось із безпритульних потяг картопляника (Ю. Збанацький). 2. перен. Безпосередньо, у когось. А Навроцький вихопив у нього ініціативу з-під носа (І. Микитенко); — Таку красуню з-під носа поцупив, забути не можу (А. Крижанівський). з-під самі́сінького но́са. — Ти навіть цю Марту проґавиш .. її з-під самісінького носа у тебе, тюхтія, вихопить Коваль (В. Собко).

під (пе́ред) (са́мим) но́сом. 1. Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр.. присл..); Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко); — Знову листівки! .. Це вже занадто, справді під самим носом хтось .. діє (І. Цюпа). під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський). 2. тільки під но́сом, зі сл. говори́ти, ми́мрити і под. Тихо, нерозбірливо. Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський); Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко); Стояв Петро такий високий.., крутив головою на всі боки та й щось мимрив під носом (Л. Мартович).

по (під) (са́му (самі́сіньку)) за́в’язку. Сповна, дуже багато, достатньо. Нам перша ж перевірка по зав’язку всипле (З журналу); Дипломатам роботи по зав’язку (І. Драч); Напозичався (грошей) вже й так по саму зав’язку (М. Кропивницький); Квіточки, пташечки, чисте повітря... Він наївся того чистого повітря по самісіньку зав’язку (А. Дімаров); Анекдотів про Павла Павловича Гуляйвітра наслухаєтесь під саму зав’язку (В. Дрозд).

по (са́мі) ву́ха. 1. Дуже сильно, надзвичайно. Всі знали, що майор Кортунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував її на роботу (М. Зарудний); — Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха закохана в Семена Михайловича (Ю. Збанацький). 2. чого. Дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити,.. прати, хліб пекти... (М. Коцюбинський); Вже зі злості говорив дехто, що він картяр і довгів (боргів) має по вуха (О. Маковей); Під час тимчасової окупації міста обоє (учитель з дружиною) зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський). 3. Повністю, зовсім. (Захарко:) Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: “Мало, мало!..” (М. Кропивницький); — Фтеропонт коня за поводи тримав. І він, і кінь заболочені були по вуха (Б. Лепкий); Забрьохувався (втікач) в росі по самі вуха ранками і був мокрий як хлющ, але не зупинявся (І. Багряний). по самі́сінькі ву́ха. Був призначений день, коли я мав захищати кандидатську, замовлені в ресторані кілька столів для бенкету (заліз у борги по самісінькі вуха) (А. Дімаров).

по (са́му (самі́сіньку)) ши́ю. 1. Повністю. — Пани наділили свою Меласю усім, чим тільки здумали; а що вже у мужа свого найшла усякого добра, так іменно по шию у золоті сиділа (Г. Квітка-Основ’яненко); — Лаяв? — Ні, говорив тільки, що корови по шиї в грязюці стоять (Григорій Тютюнник); // Дуже глибоко. Варто лише кому збитись убік на кілька кроків, і вже він провалюється по саму шию (О. Гончар). 2. Дуже багато. Час робочий, у кожного ще роботи по шию, у кого на полі, у кого на дворі (О. Кониський); — Роботи в мене по самісіньку шию (І. Нечуй-Левицький). аж по ши́ю. Навколишніми селами ширилася чутка: “Он у Строїні знали, що з шкуродерами зробити!” Правда, перебільшували дійсне: казали, що кожний набрав собі всякого добра аж по шию… (Л. Дем’ян). 3. У дуже великих, кількісно значних розмірах (про борги). Колісник по коліна в трісках, по шию в боргах (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самісінький — самі́сінький займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. самісінький — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. самісінький — -а, -е, розм. 1》 Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). Сам-самісінький (сама-самісінька, саме-самісіньке і т. ін.) — абсолютно самотній, одинокий. 2》 Підсил. до сам 1), 5). 3》 Підсил. до самий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самісінький — САМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). [Баюрак:] Набив [пан] мене, бо знав, що я на світі Самісінький, що сирота (І. Франко); Проводжаючи Гриця, Ликера з жалем говорила до батька: – Хай же приходить коли до нас. Словник української мови у 20 томах
  5. самісінький — Самі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самісінький — САМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). [Баюрак:] Набив [пан] мене, бо знав, що я на світі Самісінький, що сирота (Фр., IX, 1952, 316); Проводжаючи Гриця, Ликера з жалем говорила до батька: — Хай же приходить коли до нас. Словник української мови в 11 томах
  7. самісінький — Самісінький, -а, -е 1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Левиц. Пов. 131. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Шевч. 279. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти. Грин. ІІ. 169. 2) Совершенно одинъ. Словник української мови Грінченка