свавільник

Значення в інших словниках

1. свавільник — сваві́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. свавільник — див. непокірний Словник синонімів Вусика
3. свавільник — -а, ч. Свавільна людина; самоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свавільник — СВАВІ́ЛЬНИК, а, ч. Свавільна людина; самоволець. Гультяї, свавільники, дармоїди, вони іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний); Хотів [гетьман] .. Словник української мови у 20 томах
5. свавільник — СВАВІ́ЛЬНИК (той, хто проявляє свавілля), СВАВО́ЛЕЦЬ, САМОВО́ЛЕЦЬ, САМОПРА́ВЕЦЬ, САМОДУ́Р, БЕЗЗАКО́ННИК. Словник синонімів української мови
6. свавільник — Сваві́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. свавільник — СВАВІ́ЛЬНИК, а, ч. Свавільна людина; самоволець. Гультяї, свавільники, дармоїди, вони іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п’яного трунку (Мирний, І, 1949, 186); Хотів [гетьман].. Словник української мови в 11 томах