1. Словник української мови Грінченка

синичка

Синичка, -ки

ж.

1) ум. отъ синиця. Чуб. V. 465.

2) раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синичка — сини́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. синичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до синиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синичка — СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (з казки); Хмари кругом облягли – і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (П. Тичина); Пробує свій весняний голос невгамовна синичка. Словник української мови у 20 томах
  4. синичка — Сини́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синичка — СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (Казки Буковини.., 1968, 110); Хмари кругом облягли — і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (Тич. Словник української мови в 11 томах