1. Орфографічний словник української мови

синичка

сини́чка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до синиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синичка — СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (з казки); Хмари кругом облягли – і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (П. Тичина); Пробує свій весняний голос невгамовна синичка. Словник української мови у 20 томах
  3. синичка — Сини́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. синичка — СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (Казки Буковини.., 1968, 110); Хмари кругом облягли — і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (Тич. Словник української мови в 11 томах
  5. синичка — Синичка, -ки ж. 1) ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121. Словник української мови Грінченка