сито

Значення в інших словниках

1. сито — си́то 1 іменник середнього роду * Але: два, три, чотири си́та си́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. сито — (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко Словник синонімів Караванського
3. сито — [сито] -та, м. (y) -т'і, мн. сиета, сит два сита Орфоепічний словник української мови
4. сито — I -а, с. 1》 Натягнута на обруч густа сітка, крізь яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. || тех. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сито — СИ́ТО¹, а, с. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (М. Словник української мови у 20 томах
6. сито — З собачого хвоста, сита не зробиш. З лихого матеріялу не зробиш доброї речі. Одному сито, а другому решето. Один вже їсть, а другий ще мусить заробити віючи збіжжя. Нове ситечко на кілочку, а як постаріється — садять квочку. Нову річ добре доглядають, а на стару не дуже зважають. Приповідки або українсько-народня філософія
7. сито — пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето. Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Фразеологічний словник української мови
8. сито — Си́то, си́та, си́ту; сита́, сит Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сито — СИ́ТО¹, а, с. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Кроп. Словник української мови в 11 томах