сито
СИ́ТО¹, а, с.
Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь.
[Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (М. Кропивницький);
Огириха з невісткою за столом вареники ліпили – чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі (А. Головко);
* Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито (М. Коцюбинський);
Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш);
* У порівн. – Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито. лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: “Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи” (І. Нечуй-Левицький);
// техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин.
Дротяне сито;
Сито сортувальне;
// спец. Прилад для визначення тонкості млива.
◇ Пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето див. прохо́дити;
Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето див. прохо́дити;
(1) Як з соба́чого (теля́чого) хвоста́ си́то, зневажл. – зовсім поганий, ніякий.
– Так, – грубо перебив його Філіпчук. – Ви, Пєрожек, прекрасний робітник, але оратор і організатор з вас, прошу я вас, як з телячого хвоста сито (Ірина Вільде);
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) крізь (че́рез) [густе́] си́то:
а) (зі сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку).
Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв як крізь сито (Панас Мирний);
Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито сіявся дощ (А. Хижняк);
б) (зі сл. видно, бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено.
Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (П. Панч);
На вулицях видно було, мов крізь сито (І. Франко).
СИ́ТО².
Присл. до си́тий.
Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (М. Рильський);
Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (К. Гордієнко);
Селянськими мозолями пани сито живуть (примовка);
Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Ю. Збанацький);
// у знач. пред.
– Та яке ж це життя..?! – схлипували жінки. – Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш – панові... Аби йому сито було (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- сито — си́то 1 іменник середнього роду * Але: два, три, чотири си́та си́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сито — (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко Словник синонімів Караванського
- сито — [сито] -та, м. (y) -т'і, мн. сиета, сит два сита Орфоепічний словник української мови
- сито — I -а, с. 1》 Натягнута на обруч густа сітка, крізь яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. || тех. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сито — З собачого хвоста, сита не зробиш. З лихого матеріялу не зробиш доброї речі. Одному сито, а другому решето. Один вже їсть, а другий ще мусить заробити віючи збіжжя. Нове ситечко на кілочку, а як постаріється — садять квочку. Нову річ добре доглядають, а на стару не дуже зважають. Приповідки або українсько-народня філософія
- сито — пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето. Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Фразеологічний словник української мови
- сито — Си́то, си́та, си́ту; сита́, сит Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сито — СИ́ТО¹, а, с. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- сито — I. Сито, -та с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. --------------- II. Сито нар. Жирно. Словник української мови Грінченка