сито

си́то

I -а, с.

1》 Натягнута на обруч густа сітка, крізь яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь.

|| тех. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин.

|| спец. Прилад для визначення тонкості млива.

Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито — а) (у сполуч. зі сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку); б) (у сполуч. зі сл. видно, бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, не окреслено.

2》 Поруватий адсорбент.

Молекулярне сито — поруватий адсорбент, розміри пор якого близькі до розмірів молекул.

II

Присл. до ситий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сито — I. Сито, -та с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. --------------- II. Сито нар. Жирно. Словник української мови Грінченка
  2. сито — СИ́ТО¹, а, с. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  3. сито — (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко Словник синонімів Караванського
  4. сито — З собачого хвоста, сита не зробиш. З лихого матеріялу не зробиш доброї речі. Одному сито, а другому решето. Один вже їсть, а другий ще мусить заробити віючи збіжжя. Нове ситечко на кілочку, а як постаріється — садять квочку. Нову річ добре доглядають, а на стару не дуже зважають. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. сито — [сито] -та, м. (y) -т'і, мн. сиета, сит два сита Орфоепічний словник української мови
  6. сито — Си́то, си́та, си́ту; сита́, сит Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сито — СИ́ТО¹, а, с. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (М. Словник української мови у 20 томах
  8. сито — си́то 1 іменник середнього роду * Але: два, три, чотири си́та си́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  9. сито — пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето. Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Фразеологічний словник української мови