1. Словник української мови Грінченка

слабнути

Слабнути, -ну, -неш

1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левин. І. 385.

2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабнути — сла́бнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слабнути — Ставати слаб|к|им слабшати, слабішати, іти на спад; (силою) ослабати, охлявати, підупадати на силі, спадати на силах <�із сил>; (- мороз) перепадатися. Словник синонімів Караванського
  3. слабнути — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  4. слабнути — -ну, -неш, недок. Ставати, робитися слабким (у 1, 3, 6 знач.); слабим (у 2, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слабнути — СЛА́БНУТИ, ну, неш, недок. Ставати, робитися слабким (у 1, 3, 6 знач.); слабим (у 2, 5 знач.). Хлопці бачили, що дід слабне з кожним днем і спадає на силах (І. Франко); Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто (М. Словник української мови у 20 томах
  6. слабнути — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  7. слабнути — СЛА́БНУТИ, ну, неш, недок. Ставати, робитися слабким (у 1, 3, 6 знач.); слабим (у 2,5 знач.). Хлопці бачили, що дід слабне з кожним днем і спадає на силах (Фр., VI, 1951, 194); Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто (Коцюб. Словник української мови в 11 томах