1. Словник української мови Грінченка

слупчик

Слупчик, -ка

м.

1) Столбикъ. Желех.

2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слупчик — слу́пчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. слупчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. 1. Зменш.-пестл. до слуп. 2. Різновид вишивки {ґаптування}. Словник української мови у 20 томах
  4. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Словник української мови в 11 томах