1. Словник української мови у 20 томах

слупчик

СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст.

1. Зменш.-пестл. до слуп.

2. Різновид вишивки {ґаптування}.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слупчик — слу́пчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. слупчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Словник української мови в 11 томах
  4. слупчик — Слупчик, -ка м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48. Словник української мови Грінченка