1. Орфографічний словник української мови

слупчик

слу́пчик

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слупчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. 1. Зменш.-пестл. до слуп. 2. Різновид вишивки {ґаптування}. Словник української мови у 20 томах
  3. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Словник української мови в 11 томах
  4. слупчик — Слупчик, -ка м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48. Словник української мови Грінченка