1. Словник української мови Грінченка

споряджати

Споряджа́ти, -джа́ю, -єш

сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Г. Бар. 144. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Канев. у. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Г. Барв. 16. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. К. Іов. 52. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). МВ. ІІ. 12. Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається. Чуб. II. 273.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споряджати — споряджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споряджати — (в дорогу) виряджати, збирати, ЛАДНАТИ, готувати, рихтувати; (руками) майструвати; (хату) опоряджати, (віз) налаштовувати; (військо) екіпірувати. Словник синонімів Караванського
  3. споряджати — -аю, -аєш, недок., спорядити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Забезпечувати всім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь. 2》 розм. Робити, виготовляти що-небудь, перев. ручним способом; майструвати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споряджати — СПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що. 1. Забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. споряджати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. споряджати — Споряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; споряди́ти, -ряджу́, -ряди́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. споряджати — СПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. Забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь. Жінки, бабусі охоче їх [піонерів] приймали. Словник української мови в 11 томах