співний
Співний, -а, -е
Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665.
2) Мелодическій, музыкальный.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співний — спі́вни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- співний — співна, співне, рідко. Стос. до співу. || Схожий на спів; наспівний, співучий. || Співочий (про птаха). Великий тлумачний словник сучасної мови
- співний — СПІ́ВНИ́Й, спі́вна́, спі́вне́, рідко. Стос. до співу. За прийнятою в теоретичних працях класифікацією існує три основних типи віршової інтонації: пісенний, або співний, для якого характерна симетрична структура рядків, декламаційний (риторичний... Словник української мови у 20 томах
- співний — НАСПІВНИ́Й (про голос, звуки і т. ін. — мелодійно-протяжний); СПІВУ́ЧИЙ, СПІВЛИ́ВИЙ, СПІ́ВНИ́Й рідше (схожий на спів); ПІСЕ́ННИЙ (схожий за ритмом на пісню). Словник синонімів української мови
- співний — СПІ́ВНИ́Й, спі́вна́, спі́вне́, рідко. Стос. до співу. За прийнятою в теоретичних працях класифікацією існує три основних типи віршової інтонації: пісенний, або співний, для якого характерна симетрична структура рядків, декламаційний (риторичний... Словник української мови в 11 томах