співний
СПІ́ВНИ́Й, спі́вна́, спі́вне́, рідко. Стос. до співу.
За прийнятою в теоретичних працях класифікацією існує три основних типи віршової інтонації: пісенний, або співний, для якого характерна симетрична структура рядків, декламаційний (риторичний, ораторський) і говірний (розмовний) (Рад. літ-во, 6, 1966, 41);
// Схожий на спів; наспівний, співучий.
Мчимо з боїв на мить додому з піснями й сонцем на вустах.. І знов — назад, на бій, де кличе тонкий і співний кулі свист… (Сос., II, 1958, 339);
Розливалась мова її співна В коридорах довгих — там і тут (Бичко, Простота, 1963, 83);
// Співочий (про птаха).
Ти пурхай із гілки на гілку, Ти будь соловейком співним! (Крим., Вибр., 1965, 240).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співний — спі́вни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- співний — співна, співне, рідко. Стос. до співу. || Схожий на спів; наспівний, співучий. || Співочий (про птаха). Великий тлумачний словник сучасної мови
- співний — СПІ́ВНИ́Й, спі́вна́, спі́вне́, рідко. Стос. до співу. За прийнятою в теоретичних працях класифікацією існує три основних типи віршової інтонації: пісенний, або співний, для якого характерна симетрична структура рядків, декламаційний (риторичний... Словник української мови у 20 томах
- співний — НАСПІВНИ́Й (про голос, звуки і т. ін. — мелодійно-протяжний); СПІВУ́ЧИЙ, СПІВЛИ́ВИЙ, СПІ́ВНИ́Й рідше (схожий на спів); ПІСЕ́ННИЙ (схожий за ритмом на пісню). Словник синонімів української мови
- співний — Співний, -а, -е Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665. 2) Мелодическій, музыкальный. Словник української мови Грінченка