1. Словник української мови Грінченка

спід

Спід

предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.

---------------

Спід, спо́ду

м.

1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. споди́ у невода — нижній край. Вас. 186.

2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997.

3) Глубина, глубь.

4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. І. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спід — спід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спід — Діл, низ, (посуду) дно; (зворотній бік) виворіт, спідка. Словник синонімів Караванського
  3. спід — споду, ч. 1》 Нижня частина, дно чого-небудь. На спід — під що-небудь. Підвернути під спід кого — підкорити кого-небудь чиїйсь владі. 2》 Нижня частина предмета, ближча до основи, до землі; низ. 3》 Зворотний, нелицьовий, повернений донизу бік чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спід — (пічки) черінь Словник чужослів Павло Штепа
  5. спід — СПІД, спо́ду, ч. 1. Нижня частина, дно чого-небудь. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (М. Коцюбинський); – На споді в скрині є карточка від товариша мого чоловіка (В. Словник української мови у 20 томах
  6. спід — спід низ (ст): До споду пательні щось пристало і страшно смерділо, згоряючи на вогні (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. спід — підверну́ти під спід кого. Оволодіти насильно ким-, чим-небудь, підкоряючи своїй волі, владі; завойовувати. Всім світом буде управляти (Еней), По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  8. спід — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок... Словник синонімів української мови
  9. спід — Спід, спо́ду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. спід — СПІД, спо́ду, ч. 1. Нижня частина, дно чого-небудь. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (Коцюб., II, 1955, 325); — На споді в скрині є карточка від товариша мого чоловіка (Стеф. Словник української мови в 11 томах