1. Словник української мови Грінченка

стовпник

Стовпник, -ка

м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовпник — сто́впник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стовпник — СТО́ВПНИК, а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. – Та хоч злізьте з стільця, а то ви тепер схожі на Симеона-стовпника або на віху над шляхом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. стовпник — -а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стовпник — СТО́ВПНИК, а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. — Та хоч злізьте з стільця, а то ви тепер схожі на Симеона-стовпника або на віху над шляхом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах