1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стовпник

сто́впник

-а, ч.

Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовпник — сто́впник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стовпник — СТО́ВПНИК, а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. – Та хоч злізьте з стільця, а то ви тепер схожі на Симеона-стовпника або на віху над шляхом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. стовпник — СТО́ВПНИК, а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. — Та хоч злізьте з стільця, а то ви тепер схожі на Симеона-стовпника або на віху над шляхом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. стовпник — Стовпник, -ка м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52. Словник української мови Грінченка