трибок
Трибок, -бка
м. ум. отъ триб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трибок — трибо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (С. Чорнобривець); Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з'їдених трибках, аж їй току мало (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- трибок — -бка, ч. Зменш.-пестл. до триб I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (Чорн., Потік.., 1956, 55); Давид крутив віялку. Словник української мови в 11 томах