трибок
ТРИБО́К, бка́, ч.
Зменш.-пестл. до триб¹.
Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (С. Чорнобривець);
Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з'їдених трибках, аж їй току мало (А. Головко);
* Образно. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з-біса мудро (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трибок — трибо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- трибок — -бка, ч. Зменш.-пестл. до триб I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (Чорн., Потік.., 1956, 55); Давид крутив віялку. Словник української мови в 11 томах
- трибок — Трибок, -бка м. ум. отъ триб. Словник української мови Грінченка