1. Орфографічний словник української мови

трибок

трибо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (С. Чорнобривець); Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з'їдених трибках, аж їй току мало (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. трибок — -бка, ч. Зменш.-пестл. до триб I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (Чорн., Потік.., 1956, 55); Давид крутив віялку. Словник української мови в 11 томах
  4. трибок — Трибок, -бка м. ум. отъ триб. Словник української мови Грінченка