1. Словник української мови в 11 томах

трибок

ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹.

Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (Чорн., Потік.., 1956, 55);

Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з’їдених трибках, аж їй току мало (Головко, II, 1957, 77);

*Образно. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з-біса мудро (Гончар, III, 1959, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трибок — трибо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трибок — ТРИБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до триб¹. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (С. Чорнобривець); Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з'їдених трибках, аж їй току мало (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. трибок — -бка, ч. Зменш.-пестл. до триб I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трибок — Трибок, -бка м. ум. отъ триб. Словник української мови Грінченка