1. Словник української мови Грінченка

тхнути

Тхнути, тхну, -неш

гл.

1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Левиц. І. 186. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Н. Вол. у. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. МВ. І. 28. Тхнуло свіже повітря. Левиц. Пов. 213.

2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Н. Вол. у. Тхне мулом вода. Н. Вол. у. Вода тхне гнилим. Сквир. у. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тхнути — тхну́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тхнути — недок. і док., дихати, дихнути; (- вітер) повівати, повіяти; (чим) <�різко, недобре> пахнути, відгонити, заносити. Словник синонімів Караванського
  3. тхнути — див. пахнути Словник синонімів Вусика
  4. тхнути — ТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, недок. і док. 1. Дихати, дихнути; повівати, повіяти. Здавалось їй, що тільки вона тхне на свого чоловіка, то .. змиє .. смуток із його серця (Ганна Барвінок); – От і вокзал! Там вона [Маруся], певно, мене жде!... Словник української мови у 20 томах
  5. тхнути — -ну, -неш, недок. і док. 1》 Дихати, дихнути; повівати, повіяти. || чим, безос. 2》 тільки 3 ос., недок., перев. чим, розм. Мати якийсь запах, сильно, різко пахнути чим-небудь, здебільшого неприємно. || безос. 3》 недок., чим, перен. Мати якусь дуже помітну властивість, ознаку і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тхнути — I. ВІДГО́НИТИ чим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИ розм., ТХНУ́ТИ розм.; ПРИПАХА́ТИ розм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИ фам. (про сильний неприємний запах). Словник синонімів української мови
  7. тхнути — Тхну́ти, тхну, тхнеш чим (смердіти, відгонити), але дхну́ти = дихну́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тхнути — ТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, недок. і док. 1. Дихати, дихнути; повівати, повіяти. Здавалось їй, що тільки вона тхне на свого чоловіка, то.. змиє.. смуток із його серця (Барв., Опов.., 1902, 158); — От і вокзал! Там вона [Маруся], певно, мене жде!... Словник української мови в 11 томах