уважити
Уважа́ти, -жа́ю, -єш
сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл.
1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Мет. 71. Вони на сльози не вважали. Рудан. І. 28. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Ном. № 2597. Вважайте, що чуєте. Єв. Мр. IV. 24. Чи добра кобила? — Вважайте сами. Канев. у.
2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. К. Бай. 112. Дума, що дурень його вважає за чорта. Чуб.
3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати? Драг. 2.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уважити — ува́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уважити — УВА́ЖИТИ (ВВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., розм. 1. що, із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. Еней Евандрові сказав: “ .. Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги. Словник української мови у 20 томах
- уважити — (вважити), -жу, -жиш, док., розм. 1》 перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. || Задовольнити (чиєсь бажання, прохання). 2》 неперех. Зважити, зглянутися на когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уважити — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
- уважити — Ува́жити, ува́жу, -жиш, -жать; ува́ж, ува́жмо, ува́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уважити — УВА́ЖИТИ (ВВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., розм. 1. перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. Словник української мови в 11 томах