уважити

ува́жити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уважити — УВА́ЖИТИ (ВВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., розм. 1. що, із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. Еней Евандрові сказав: “ .. Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги. Словник української мови у 20 томах
  2. уважити — (вважити), -жу, -жиш, док., розм. 1》 перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. || Задовольнити (чиєсь бажання, прохання). 2》 неперех. Зважити, зглянутися на когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уважити — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  4. уважити — Ува́жити, ува́жу, -жиш, -жать; ува́ж, ува́жмо, ува́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уважити — УВА́ЖИТИ (ВВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., розм. 1. перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. Словник української мови в 11 томах
  6. уважити — Уважа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Мет. 71. Вони на сльози не вважали. Рудан. І. 28. Словник української мови Грінченка