удавати

Удавати, -даю, -єш

сов. в. удати, удам, -даси, гл.

1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб.

2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана.

3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавати — (робити такий вигляд, для якого немає підстав) прикидатися ким, яким, видавати себе за когось, підроблятися, корчити з себе; симулювати. Словник синонімів Полюги
  2. удавати — удава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. удавати — < ВДАВАТИ > робити <�брати на себе> вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. Словник синонімів Караванського
  4. удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови у 20 томах
  5. удавати — Видавати, зводити наклеп, обмовляти Словник застарілих та маловживаних слів
  6. удавати — (вдавати), удаю, удаєш, недок., удати (вдати), удам, удаси, док., перех. 1》 кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. || ким, рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. удавати — II. НАДАВА́ТИ (про людину — за допомогою виразу обличчя, погляду, пози і т. ін. видозмінювати свою зовнішність у потрібний бік); НАПУСКА́ТИ зі сл. на себе, розм. (надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру). — Док. Словник синонімів української мови
  8. удавати — Удава́ти, удаю́, удає́ш; уда́ти, уда́м, удаси́, уда́сть кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док., перех. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови в 11 томах