удавати
удава́ти
(вдавати), удаю, удаєш, недок., удати (вдати), удам, удаси, док., перех.
1》 кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою.
|| ким, рідко. Надавати кому-небудь певного вигляду, образу, робити подібним до когось. Вдавати дурня.
2》 із спол. що, ніби і т. ін.; рідко без додатка. Робити вигляд, прикидатися (звичайно в якійсь дії).
3》 Наслідувати, копіювати (голос, рухи, міміку і т. ін.).
|| Зображати, відтворювати.
4》 тільки док., розм. Добре зробити, змайструвати, виготовити і т. ін. що-небудь.
|| Майстерно виконати; утнути.
|| також з інфін., діал. Змогти, зуміти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удавати — (робити такий вигляд, для якого немає підстав) прикидатися ким, яким, видавати себе за когось, підроблятися, корчити з себе; симулювати. Словник синонімів Полюги
- удавати — удава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- удавати — < ВДАВАТИ > робити <�брати на себе> вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. Словник синонімів Караванського
- удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови у 20 томах
- удавати — Видавати, зводити наклеп, обмовляти Словник застарілих та маловживаних слів
- удавати — II. НАДАВА́ТИ (про людину — за допомогою виразу обличчя, погляду, пози і т. ін. видозмінювати свою зовнішність у потрібний бік); НАПУСКА́ТИ зі сл. на себе, розм. (надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру). — Док. Словник синонімів української мови
- удавати — Удава́ти, удаю́, удає́ш; уда́ти, уда́м, удаси́, уда́сть кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док., перех. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови в 11 томах
- удавати — Удавати, -даю, -єш сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Словник української мови Грінченка