1. Словник синонімів Караванського

удавати

< ВДАВАТИ > робити <�брати на себе> вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. зображати, відтворювати; (кого) наслідувати, ставати в позу; (нещасного) співати Лазаря; (хворого) симулювати, прикидатися <�придурюватися> ким; дк. ВДАТИ, (різьбу) виготовити, зробити, змайструвати; (на дуду) утнути; (що зробити) змогти, зуміти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавати — (робити такий вигляд, для якого немає підстав) прикидатися ким, яким, видавати себе за когось, підроблятися, корчити з себе; симулювати. Словник синонімів Полюги
  2. удавати — удава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови у 20 томах
  4. удавати — Видавати, зводити наклеп, обмовляти Словник застарілих та маловживаних слів
  5. удавати — (вдавати), удаю, удаєш, недок., удати (вдати), удам, удаси, док., перех. 1》 кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. || ким, рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удавати — II. НАДАВА́ТИ (про людину — за допомогою виразу обличчя, погляду, пози і т. ін. видозмінювати свою зовнішність у потрібний бік); НАПУСКА́ТИ зі сл. на себе, розм. (надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру). — Док. Словник синонімів української мови
  7. удавати — Удава́ти, удаю́, удає́ш; уда́ти, уда́м, удаси́, уда́сть кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. удавати — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док., перех. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Словник української мови в 11 томах
  9. удавати — Удавати, -даю, -єш сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Словник української мови Грінченка