удуд

Значення в інших словниках

1. удуд — у́дуд іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. удуд — -а, ч., орн., зах. Одуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удуд — У́ДУД, а, ч., діал. Одуд. Врешті удуд прилетів, Шкутильгає, підлітає, Засміявся та до мене: “Чи пізнав Гут-Гута друга?” (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
4. удуд — У́ДУД, а, ч., діал. Одуд. Врешті удуд прилетів, Шкутильгає, підлітає, Засміявся та до мене: «Чи пізнав Гут-Гута друга?» (Л. Укр., IV, 1954, 189). Словник української мови в 11 томах