хазяїн

Значення в інших словниках

1. хазяїн — хазя́їн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. хазяїн — див. ГОСПОДАР; ЖМ. хлібороб, селянин, (у шлюбі) чоловік; (краю) владар; (фірми) власник, керівник, підприємець, капіталіст; зб. хазяйство = хазяї. Словник синонімів Караванського
3. хазяїн — I власник, володар, господар (чого), капіталіст, підприємець, розпорядник, хазяйчик Фразеологічні синоніми: господар дому; хазяйське око; хазяйські руки II див. багатий; чоловік Словник синонімів Вусика
4. хазяїн — [хаз’айін] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -з'айі, -з'айіў і -йіни, -йін'іў два хаз'айіние Орфоепічний словник української мови
5. хазяїн — Господар, господаричок, господаренко, (вона) господиня, господуха, господинька, господинечка, господунька, ґазда, газдусьо, (вона) ґаздиня, газдочка, газдинька, ґаздинечка, ґаздонька, ґаздонечка Словник чужослів Павло Штепа
6. хазяїн — ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без дод. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або громадського володіння; господар (у 2 знач.). – Хто хазяїн цього виноградника? – питає вдруге Тихович. Словник української мови у 20 томах
7. хазяїн — Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата. Без господаря немає порядку в господарстві, а без господині — в хаті. В доброго хазяїна й соломка не пропаде. Добрий господар за все дбає. Хазяйське око товар живить. Приповідки або українсько-народня філософія
8. хазяїн — -а, ч. (мн. хазяїни, -ів і хазяї, -їв). 1》 кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. Великий тлумачний словник сучасної мови
9. хазяїн — госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Фразеологічний словник української мови
10. хазяїн — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
11. хазяїн — Хазя́їн, -на, -нові, -не! хазяї́ (чоловік і жінка, господарі) і хазяїни́ (заможні селяни), хазяї́в, -зяя́м і хазяїні́в, -зяїна́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. хазяїн — ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). — Хто хазяїн цього виноградника?... Словник української мови в 11 томах