хазяїн

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

хазя́їн свого́ сло́ва. Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. Нас лякає те, що ви не хазяїн свого слова, у вас нема почуття гідності, і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе (О. Довженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяїн — хазя́їн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хазяїн — див. ГОСПОДАР; ЖМ. хлібороб, селянин, (у шлюбі) чоловік; (краю) владар; (фірми) власник, керівник, підприємець, капіталіст; зб. хазяйство = хазяї. Словник синонімів Караванського
  3. хазяїн — I власник, володар, господар (чого), капіталіст, підприємець, розпорядник, хазяйчик Фразеологічні синоніми: господар дому; хазяйське око; хазяйські руки II див. багатий; чоловік Словник синонімів Вусика
  4. хазяїн — [хаз’айін] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -з'айі, -з'айіў і -йіни, -йін'іў два хаз'айіние Орфоепічний словник української мови
  5. хазяїн — Господар, господаричок, господаренко, (вона) господиня, господуха, господинька, господинечка, господунька, ґазда, газдусьо, (вона) ґаздиня, газдочка, газдинька, ґаздинечка, ґаздонька, ґаздонечка Словник чужослів Павло Штепа
  6. хазяїн — ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без дод. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або громадського володіння; господар (у 2 знач.). – Хто хазяїн цього виноградника? – питає вдруге Тихович. Словник української мови у 20 томах
  7. хазяїн — Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата. Без господаря немає порядку в господарстві, а без господині — в хаті. В доброго хазяїна й соломка не пропаде. Добрий господар за все дбає. Хазяйське око товар живить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. хазяїн — -а, ч. (мн. хазяїни, -ів і хазяї, -їв). 1》 кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хазяїн — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
  10. хазяїн — Хазя́їн, -на, -нові, -не! хазяї́ (чоловік і жінка, господарі) і хазяїни́ (заможні селяни), хазяї́в, -зяя́м і хазяїні́в, -зяїна́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хазяїн — ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). — Хто хазяїн цього виноградника?... Словник української мови в 11 томах
  12. хазяїн — Хазяїн, -на м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном. Словник української мови Грінченка