1. Словник української мови Грінченка

хаміль

Хаміль

меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаміль — хамі́ль присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хаміль — ХАМІ́ЛЬ, ХАМІ́ЛЬ-ХАМІ́ЛЬ, пред., розм. Уживається при вказівці на непомітний або швидкий відхід, зникнення кого-небудь. – Та се кажучи, узяла оце горщатко, – при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав'язане в хустку, – та – хаміль... Словник української мови у 20 томах
  3. хаміль — хаміль-хаміль, присудк. сл., розм. Указує на непомітний швидкий відхід, зникнення кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хаміль — ХАМІ́ЛЬ, ХАМІ́ЛЬ-ХАМІ́ЛЬ, присудк. сл., розм. Уживається при вказівці на непомітний швидкий відхід, зникнення кого-небудь. — Та се кажучи, узяла оце горщатко,— при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав’язане в хустку... Словник української мови в 11 томах