хрест
Хрест, -та
м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Мил. 22. ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Значення в інших словниках
- хрест — хрест іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хрест — д. криж; (шаблі) держак; (на грудях) орден, відзнака; (для підпертя) хрестовиння, перехрестя, сов. хрестовина; (на папері) хрестик, галочка; (тяжкий) П. доля, призначення, муки, страждання; хрещик. Словник синонімів Караванського
- хрест — див. держак; кінець Словник синонімів Вусика
- хрест — [хрест] хреиста, м. (на) хреис'т'і, мн. хреисти, хреис'т'іў Орфоепічний словник української мови
- хрест — ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, у вигляді стриженя з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангелієм на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Ісус Христос). Словник української мови у 20 томах
- хрест — хрест: ◊ як з хресга́ знятий про хвору, змарнілу, виснажену людину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- хрест — У церкві обносився хрест, а на попові ряса. Про стару і бідну церкву. Приповідки або українсько-народня філософія
- хрест — А, ч. Погана або негарна людина. Щось не вселяє мені довіри цей хрест. Мутний тип. Словник сучасного українського сленгу
- хрест — (-а) ч.; мол. Хрещатик. Зустрілися на Хресті. Словник жарґонної лексики української мови
- хрест — -а, ч. 1》 Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрест — 1. у давнину знаряддя страти рабів і злочинців; 2. орнаментальний мотив і символічний знак, у більшості культур відомий здавна; після страти... Універсальний словник-енциклопедія
- хрест — алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Фразеологічний словник української мови
- хрест — НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, НАО́ХРЕСТ рідко, О́ХРЕСТ рідко. Словник синонімів української мови
- хрест — Хрест, хреста́, на хресті́; хрести́, -сті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрест — ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], .. Словник української мови в 11 томах
- хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з'явився у зв'язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. "Атлантиди хрест", "Венери круг", гаммадіон). Архітектура і монументальне мистецтво