хрест

ХРЕСТ, а́, ч.

1. Предмет і символ культу християнської релігії, у вигляді стриженя з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангелієм на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Ісус Христос).

Він у нашому селі церкву новим гонтом обшив і хрести позолотив (Марко Вовчок);

Умираючи, казав [Гриць], .. поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба (Марко Вовчок);

Через вікно манячів в повітрі хрест монастирської церкви. Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби (І. Нечуй-Левицький);

Її не вдовольняло те, що Йон бачив хрест на шиї в Параскіци (М. Коцюбинський);

Церковний сторож Митрофан гатив у двері чи то обухом, чи то держалном хреста (Ю. Смолич);

// Молитовний жест християн – знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином складених пальців правої руки.

Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс (П. Куліш);

Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (М. Коцюбинський);

А мати, як кожная мати, мене проводжає хрестом (В. Сосюра);

– Як, Лесю, ваша Харитинка? – Спасибі, одужує, батюшко. – Вночі спала? – Мов після маківки. – То все буде гаразд, то все буде гаразд, – полегшено осіняє себе хрестом (М. Стельмах).

2. Відзнака, орден, що має форму такого предмета.

– Тут один іде [пан] .. Комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито, а на шиї хрестів, хрестів! (Г. Квітка-Основ'яненко);

А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко);

– Він [Шілінг] навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки – кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (П. Колесник).

3. Предмет або зображення у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., які перетинаються між собою.

Скрізь, на вікнах і вітринах, хрести з паперу без кінця (В. Сосюра);

Услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники та махали чорними хрестами панські вітряки (М. Стельмах);

Сива кубанка з чорним хрестом на потилиці, на кучерях – поморозь, кожушок розстебнутий (Григорій Тютюнник);

Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (з наук. літ.);

// Держак шаблі.

Аж зразу – черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести (П. Куліш);

Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги (Леся Українка);

// Мітка, знак такої форми.

Тут же розташувалася дівчина в білому, з червоним хрестом на брезентовій торбинці (І. Кочерга);

На карті тут Орленко пальцем Поставив многозначний [багатозначний] хрест (М. Шеремет).

4. Спосіб вишивання перехресними стібками.

Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, .. ще й надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Леся Українка);

Основні види техніки вишивання для західних областей: низь, гапт, хрест, мережка (з наук.-попул. літ.);

// Елемент орнаменту.

Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду (Т. Шевченко);

// у знач. присл. хресто́м, хреста́ми. Таким способом, коли стібки перехрещуються.

Здавна відомі в українському вишиванні й такі види техніки, як “кучері”, “стебнівка”, “верхоплут”, вишивання “зірочкою”, “гладдю”, “хрестом” (з наук. літ.).

5. перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю.

Відмалку повільний, флегматичний.., недбалий на поверховий вигляд, він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (І. Франко).

6. у знач. присл. хресто́м. У вигляді, у формі, що нагадує такий предмет.

– А яку плату положить пан? – обізвався Чайченко і хрестом поклав руки на рожен (М. Стельмах);

Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник).

(1) Болга́рський хрест (хре́стик) – спосіб ручного вишивання, при якому перехрещуються дві пари стібків.

На виставці багато художньої вишивки – тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою – болгарським хрестом, гладдю, низзю (з наук. літ.);

Перед рушниками подруги повели розмову про складну грамоту – про дрібний хрестик, широкий болгарський хрестик, полтавську гладь (К. Гордієнко);

(2) Гео́ргіївський хрест, іст.:

а) орден, яким у російській армії нагороджували за бойові заслуги та за вислугу років.

Поручик розстебнув шинелю, на френчі золотою оздобою заграв георгіївський хрест (П. Панч);

б) знак цього ордена як нагорода, яку вручали рядовому й нижчому командному складу за бойові подвиги; Згорну́ти ру́ки хресто́м див. згорта́ти;

Лежа́ти хресто́м див. лежа́ти;

(3) Мальті́йський хрест (механі́зм) – пристрій, що перетворює безперервний обертовий рух на переривчатий і нагадує формою хрест Мальтійського ордену;

(4) Напе́рсний хрест, церк. – нагрудний хрест, яким нагороджують церковних служителів.

Піп поправляв наперсний хрест та гладив свої шовкові вилоги (М. Коцюбинський);

Побачивши гостя, матушка .. віддала поясний поклін, а ще нижче, до самої землі, поклонився її золотий наперсний хрест (М. Стельмах);

Отець Микола припадав інколи до чарки. Подейкували, що й наперсного хреста йому не дали досі (Б. Антоненко-Давидович);

На хресті́ заприсяга́тися / заприсягти́ся (заприсягну́тися) див. заприсяга́тися;

(5) Присуди́ти на хрест, заст. – засудити до страти через розп'яття на хресті.

[Покликач:] Утікача-вигнанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка);

Присяга́тися (кля́сти́ся)/ присягну́тися Бо́гом (Христо́м, хресто́м і т. ін.) див. присяга́тися;

Розки́нути ру́ки хресто́м див. розкида́ти²;

Товари́ство Черво́ного Хреста́ див. товари́ство;

Трима́ти (держа́ти) до хреста́ дити́ну див. трима́ти;

(6) Трираме́нний хрест – хрест із трьома раменами.

Щит із трираменним хрестом;

(7) Черво́ний Хрест.

Червоний Хрест має величезну повагу і авторитет, про його справи з вдячністю говорять на всіх континентах (з наук.-попул. літ.);

(8) Че́сний Хрест, рел. – церковне свято Воздвиження Чесного Хреста (14 вересня за ст. стилем) на спомин про віднайдення царицею Єленою Хреста Господнього і поставленого нею на поклоніння.

Мама з Лілею потім їздили до його [нього] у Холм на Чесного Хреста, там був тоді храм і приходило дуже багато народу (Леся Українка);

Семен і забув про своє “прошеніє”. Але так – коло Чесного Хреста прибіг соцький кликати Семена до станового (М. Коцюбинський);

Поїхав ото саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати (Сл. Б. Грінченка).

△ (9) Петрі́в хрест, бот. – рід багаторічних трав'янистих рослин, окремі види яких паразитують на коренях ліщини, вільхи, бука.

Найвідомішими формами взаємодії є паразитизм, наприклад безхлорофільних рослин, – вовчка, повитиці, петрового хреста – за рахунок соків зелених .. рослин (з наук.-попул. літ.).

◇ Алю́р три хрести́ див. алю́р;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти;

Вво́дити / ввести́ у ві́ру (в хрест) див. вво́дити;

Іти́ / піти́ на хрест див. іти́;

Кла́сти / покла́сти на се́бе хрест (хреста́, хрести́) див. кла́сти;

Нести́ (рідко носи́ти) [свій (важки́й, тяжки́й)] хрест див. нести́;

(10) От (ось) [тобі́ (вам)] хрест [святи́й], розм. – формула божби.

От вам хрест святий! Коли до покрови .. не вмру або що-небудь .. тогді [тоді], мамо, як знаєте, так і робіть (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ну, годі, Христуню! – заспокоювала Настя її, як могла. – Я знаю, все... Прилучайся до нас. То й стане легше. Допоможемо тобі, – от хрест святий, – допоможемо. Підеш у лікнеп, станеш письменною (В. Речмедін);

Поби́й мене́ [святи́й] хрест (грім, Бо́же і т. ін.) див. поби́ти;

Поде́ржати до хреста́ див. поде́ржати;

Покла́сти хрест на се́бе див. покла́сти¹;

Скла́сти на соба́чий хрест див. склада́ти;

Ста́вити / поста́вити хрест див. ста́вити;

(11) Тяжки́й хрест не́сти – те саме, що Важки́й хрест нести́ (див. нести́).

Свиридові така уже фортуна випала: усі ці роки ходити у смертниках, то, хоч і жаль його, але хай сам несе свій тяжкий хрест (М. Стельмах);

(12) Уби́й (поби́й) мене́ [святи́й] хрест – те саме, що Бог мене́ вбий; Хай мене́ Бог (грім) уб'є́ (див. бог);

Хреста́ нема́є див. нема́;

(13) Хрест мене́ вбий – те саме, що Бог мене́ вбий; Хай мене́ Бог (грім) уб'є́ (див. бог).

– Яків, це вже ти розмолов усім? – Хрест мене вбий – не я! (С. Васильченко);

Хрест на собі́ (се́бе) положи́ти див. положи́ти;

Цілува́ти / поцілува́ти хрест (хреста́) див. цілува́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) з хреста́ зня́тий див. зня́тий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрест — хрест іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрест — д. криж; (шаблі) держак; (на грудях) орден, відзнака; (для підпертя) хрестовиння, перехрестя, сов. хрестовина; (на папері) хрестик, галочка; (тяжкий) П. доля, призначення, муки, страждання; хрещик. Словник синонімів Караванського
  3. хрест — див. держак; кінець Словник синонімів Вусика
  4. хрест — [хрест] хреиста, м. (на) хреис'т'і, мн. хреисти, хреис'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. хрест — хрест: ◊ як з хресга́ знятий про хвору, змарнілу, виснажену людину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. хрест — У церкві обносився хрест, а на попові ряса. Про стару і бідну церкву. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. хрест — А, ч. Погана або негарна людина. Щось не вселяє мені довіри цей хрест. Мутний тип. Словник сучасного українського сленгу
  8. хрест — (-а) ч.; мол. Хрещатик. Зустрілися на Хресті. Словник жарґонної лексики української мови
  9. хрест — -а, ч. 1》 Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. хрест — 1. у давнину знаряддя страти рабів і злочинців; 2. орнаментальний мотив і символічний знак, у більшості культур відомий здавна; після страти... Універсальний словник-енциклопедія
  11. хрест — алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Фразеологічний словник української мови
  12. хрест — НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, НАО́ХРЕСТ рідко, О́ХРЕСТ рідко. Словник синонімів української мови
  13. хрест — Хрест, хреста́, на хресті́; хрести́, -сті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. хрест — ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], .. Словник української мови в 11 томах
  15. хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з'явився у зв'язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. "Атлантиди хрест", "Венери круг", гаммадіон). Архітектура і монументальне мистецтво
  16. хрест — Хрест, -та м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Словник української мови Грінченка