1. Фразеологічний словник української мови

хрест

алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Кучер); Комісар заліз у танк і сказав: — ..Треба прибути вчасно. Як кажуть, алюр три хрести. Поїхали (Ю. Яновський).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук).

ста́вити / поста́вити хрест на кому—чому, рідко над ким—чим. 1. Переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь. Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко); — І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка). 2. Переставати займатися чим-небудь, робити щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар).

як (мов, ні́би і т. ін.) з хреста́ зня́тий. Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський); — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (А. Хижняк); // Хто-небудь дуже переживає, переляканий чим-небудь. Походив він (інспектор) так важно по школі, посидів на уроках. А ми, мов мишенята,— нічичирк. Учителі наші, мов з хреста зняті — авторитет (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрест — хрест іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрест — д. криж; (шаблі) держак; (на грудях) орден, відзнака; (для підпертя) хрестовиння, перехрестя, сов. хрестовина; (на папері) хрестик, галочка; (тяжкий) П. доля, призначення, муки, страждання; хрещик. Словник синонімів Караванського
  3. хрест — див. держак; кінець Словник синонімів Вусика
  4. хрест — [хрест] хреиста, м. (на) хреис'т'і, мн. хреисти, хреис'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. хрест — ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, у вигляді стриженя з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангелієм на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Ісус Христос). Словник української мови у 20 томах
  6. хрест — хрест: ◊ як з хресга́ знятий про хвору, змарнілу, виснажену людину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. хрест — У церкві обносився хрест, а на попові ряса. Про стару і бідну церкву. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. хрест — А, ч. Погана або негарна людина. Щось не вселяє мені довіри цей хрест. Мутний тип. Словник сучасного українського сленгу
  9. хрест — (-а) ч.; мол. Хрещатик. Зустрілися на Хресті. Словник жарґонної лексики української мови
  10. хрест — -а, ч. 1》 Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. хрест — 1. у давнину знаряддя страти рабів і злочинців; 2. орнаментальний мотив і символічний знак, у більшості культур відомий здавна; після страти... Універсальний словник-енциклопедія
  12. хрест — НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, НАО́ХРЕСТ рідко, О́ХРЕСТ рідко. Словник синонімів української мови
  13. хрест — Хрест, хреста́, на хресті́; хрести́, -сті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. хрест — ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], .. Словник української мови в 11 томах
  15. хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з'явився у зв'язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. "Атлантиди хрест", "Венери круг", гаммадіон). Архітектура і монументальне мистецтво
  16. хрест — Хрест, -та м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Словник української мови Грінченка