царинка

Значення в інших словниках

1. царинка — ца́ринка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. царинка — ЦА́РИНКА, и, ж. 1. Зменш. до ца́рина 1–4. 2. діал. Невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, признач. для сінокосу. Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній (М. Словник української мови у 20 томах
3. царинка — -и, ж. 1》 Зменш. до царина 1-4). 2》 діал. Невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, признач. для сінокосу. || Сільський майданчик, покритий травою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. царинка — ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Словник синонімів української мови
5. царинка — ЦА́РИНКА, и, ж. 1. Зменш. до ца́рина 1-4. 2. діал. Невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, признач. для сінокосу. Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній (Коцюб. Словник української мови в 11 томах