1. Словник української мови Грінченка

царицин

Царицин, -на, -не

Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Царицин — Цари́цин іменник чоловічого роду кол. назва м. Волгоград — до 1925 р. Орфографічний словник української мови
  2. царицин — ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться – аж там царицині сестри (О. Стороженко); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. царицин — -а, -е. Прикм. до цариця. || Належний цариці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. царицин — Цари́цин, -на, -не; -цині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. царицин — ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться— аж там царицині сестри (Стор., І, 1957, 63); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (Добр., Очак. розмир, 1965, 14). Словник української мови в 11 томах