1. Орфографічний словник української мови

Царицин

Цари́цин

іменник чоловічого роду

кол. назва м. Волгоград — до 1925 р.

∗∗∗

цари́цин

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царицин — ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться – аж там царицині сестри (О. Стороженко); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  2. царицин — -а, -е. Прикм. до цариця. || Належний цариці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. царицин — Цари́цин, -на, -не; -цині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. царицин — ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться— аж там царицині сестри (Стор., І, 1957, 63); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (Добр., Очак. розмир, 1965, 14). Словник української мови в 11 томах
  5. царицин — Царицин, -на, -не Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206. Словник української мови Грінченка