1. Словник української мови Грінченка

цікаво

Цікаво

нар.

1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво.

2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікаво — пр., захоплююче; (дивитися) з цікавістю, з інтересом, допитливо. Словник синонімів Караванського
  2. цікаво — ціка́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма – цікаво написана, легко читається... а проте зоставляє якесь чудне враження (Панас Мирний); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (О. Донченко); Ваня завжди багато і цікаво говорив (А. Словник української мови у 20 томах
  4. цікаво — 1》 Присл. до цікавий. || у знач. присудк. сл. 2》 присл., розм. З інтересом, допитливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма — цікаво написана, легко читається… а проте зоставляє якесь чудне враження (Мирний, V, 1955, 423); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (Донч., V, 1957, 463); Ваня завжди багато і цікаво говорив (Трип. Словник української мови в 11 томах