цікаво
пр., захоплююче; (дивитися) з цікавістю, з інтересом, допитливо.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цікаво — ціка́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма – цікаво написана, легко читається... а проте зоставляє якесь чудне враження (Панас Мирний); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (О. Донченко); Ваня завжди багато і цікаво говорив (А. Словник української мови у 20 томах
- цікаво — 1》 Присл. до цікавий. || у знач. присудк. сл. 2》 присл., розм. З інтересом, допитливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма — цікаво написана, легко читається… а проте зоставляє якесь чудне враження (Мирний, V, 1955, 423); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (Донч., V, 1957, 463); Ваня завжди багато і цікаво говорив (Трип. Словник української мови в 11 томах
- цікаво — Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68. Словник української мови Грінченка