чудотворний

Значення в інших словниках

1. чудотворний — (образ) чудовний, явленний; (- зміни) ЧАРІВНИЙ. Словник синонімів Караванського
2. чудотворний — ЧУДОТВО́РНИЙ, а, е. 1. рел. Який викликає чудеса, чудо (у 1 знач.). Ой Спасе наш Межигорський, Чудотворний Спасе, І лютому ворогові Не допусти впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю! (Т. Словник української мови у 20 томах
3. чудотворний — чудотво́рний прикметник Орфографічний словник української мови
4. чудотворний — -а, -е. 1》 рел. Який викликає чудеса, чудо (у 1 знач.). Чудотворна ікона. 2》 перен., розм. Здатний творити щось незвичайне, величне, чудеса (у 2, 3 знач.); чарівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чудотворний — ЧУДОТВО́РНИЙ, а, е. 1. рел. Який викликає чудеса, чудо (в 1 знач.). Ой Спасе наш Межигорський, Чудотворний Спасе, І лютому ворогові Не допусти впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю! (Шевч. Словник української мови в 11 томах