1. Словник української мови Грінченка

чутися

Чутися, -чуюся, -єшся

гл.

1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101).

2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чутися — (сприйматися на слух) вчуватися, прослухуватися, зачуватися. Словник синонімів Полюги
  2. чутися — Бути чутим, сприйматися на слух; (у сні) вчуватися; (- дух) відчуватися, зачуватися; ФР. почуватися, матися <н. як ся маєте?>. Словник синонімів Караванського
  3. чутися — див. гриміти Словник синонімів Вусика
  4. чутися — ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний); Те, що в дитячих літах чується.. Словник української мови у 20 томах
  5. чутися — чу́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чутися — чується, недок. 1》 Сприйматися на слух, бути чутним. || Вчуватися, звучати ніби наяву. || безос. 2》 Те саме, що відчуватися. || Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. 3》 діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. || Вважати, уявляти себе кимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чутися — ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися. Словник синонімів української мови
  8. чутися — ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Мирний, І, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується.. Словник української мови в 11 томах